Блог вчителя хімії Андрієвської Людмили Грирогівни: Опис досвіду роботи

Формування основних компетентностей школярів

на сучасному уроці хімії

Актуальність досвіду. Сьогодні головним виміром якості функціонування освітньої системи має бути здатність молодого покоління повноцінно жити й активно діяти в новому світі, постійно самовдосконалюватися, адекватно реагувати на зміни, особливо в періоди технологічних та цивілізаційних проривів. Як зазначено у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, «сучасний ринок праці вимагає від випускника не лише глибоких теоретичних знань, а й здатності самостійно їх застосовувати в нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях, переходу від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян». У численних міжнародних, європейських і державних документах підкреслюється, що ключові компетентності готують учнів до самостійного життя, до продовження освіти.

Формування життєвих компетентностей – це цілісний, поступальний процес, який виражається у залученні дитини до соціального досвіду, засвоєнні нею вже існуючих у суспільстві форм і видів діяльності. Розвинена і сформована особистість – це активний творець свого життя. Сучасна школа повинна намагатися якомога більше готувати випускника школи для сучасного життя та діяльності. Життєві компетентності повинні давати можливість випускнику сміливо зустрітися з дійсністю, зайняти своє місце в житті, бути успішним.

Провідна ідея. Впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій і методик з метою формування життєвих компетентностей учнів дозволяє поєднати виховання і навчання з реальним життям, уможливлює використання умінь, навичок, знань для вирішення практичних завдань.

Науково-теоретична база. Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного компонента, визначеною в новій редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2012), навчання хімії в школі спрямовується на розвиток засобами предмета особистості учнів, формування їхньої загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок. Одним із завдань програми з хімії є формування життєвої й соціальної компетентностей учня, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві; розкриття ролі хімічних знань у поясненні природи речовин і суті хімічних явищ; значення хімії в житті людини.

Проблемам компетентнісного підходу, визначення і формування компетентностей учнів присвячено роботи зарубіжних вчених В. І. Байденка, В. О. Болотова, М. Є. Бершадського, Ф. Вайнерта, Н. О. Грішанової, І. О. Зимньої, Дж. Кулахена, Дж. Равена, Г. К. Селевка, В. В. Серікова, Ю. Г. Татура, А. В. Хуторського, В. Д. Шадрікова, у працях яких порушено проблеми теорії і практики компетентнісно орієнтованої освіти, аналізується поняттєво-категорійний апарат зазначеної проблеми, зокрема співвідношення понять компетентності і компетенції, систематизуються і класифікуються компетентності особистості, передбачаються майбутні компетентності особистості, потребу в яких зумовлюватиме подальший розвиток людської цивілізації. У вітчизняній концепції компетентнісно зорієнтованої загальної середньої освіти (І. Д. Бех, Н. М. Бібік, І. Г. Єрмаков, О. І. Локшина, В. І. Луговий, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун, О. Я. Савченко, С. Е. Трубачева, Ю. М. Швалб) обґрунтовано потенціал компетентнісного підходу у підвищенні ефективності вітчизняної системи середньої освіти, розглянуто його як один з шляхів забезпечення її відповідності вимогам нових соціально-економічних та інформаційних викликів, успішної інтеграції до європейського освітнього простору.
Увага вітчизняних науковців до проблеми формування життєвої компетентності особистості зародилася наприкінці минулого століття завдяки роботам І. Г. Єрмакова і Л. В. Сохань, які одними з перших дали визначення і розкрили структуру цього поняття, розробили вітчизняну концепцію життєвої компетентності особистості. Подальші наукові дослідження та ідеї І. Г. Єрмакова, О. І. Пометун, Н. А. Пустовіт, Л. В. Сохань, М. Д. Степаненко, Т. М. Титаренко, В. Т. Циби, І. П. Ящук та ін. свідчать про цілеспрямовані пошуки українськими вченими шляхів формування життєвої компетентності особистості, передовсім у процесі навчання і виховання в загальноосвітніх навчальних закладах України.

Вид досвіду. За характером творчої новизни мій досвід – раціоналізаторський, він удосконалює практику навчання й виховання на основі творчого використання ідей науковців.

Сутність досвіду. Вважаю, що проектування педагогічного процесу з хімії повинно базуватись на використанні моделей конкретних життєвих ситуацій, що спрямовані на організацію учнів для самостійного оволодіння знаннями, уміннями, навичками у процесі активної пізнавальної діяльності.

Роботу з формування життєвих компетентностей починаю з вивчення результатів анкетування практичного психолога школи по визначенню індивідуально-психологічних особливостей учнів та різноманітних опитувальників з метою виявлення хімічних здібностей і можливостей школярів.

За результатами діагностики обираю такі форми і методи роботи, що сприяють формуванню життєвих компетентностей. Найбільш ефективними серед них вважаю компетентнісно зорієнтовані технології: інтерактивні, дослідницькі, проблемні, проектні, технологія розвитку критичного мислення та ситуативного навчання.

Компетентнісний підхід тісно пов'язаний з такими підходами до навчання як:

n особистісно-орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі «для всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, які можна виміряти);

n діяльнісний підхід (тому, що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).

У педагогічній діяльності віддаю перевагу інтерактивним методикам навчання, зокрема технологіям кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання. Використовую також метод проблемних питань або ситуацій. Практикую розв’язування ситуативних завдань, логіконів тощо. Це дає мені змогу створити умови для самопізнання і саморозвитку учнів у процесі активної пізнавальної діяльності, розвитку позитивної навчальної мотивації.

Плануючи урок, добираю такі прийоми, що дозволяють створити певну життєву ситуацію, активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють формуванню основних компетентностей. Це такі прийоми і методи:

- робота в малих групах;

- спільне вирішення проблемних ситуацій, питань;

- незакінчене рішення;

- побудова «Дерева асоціацій»;

- «Мікрофон»;

- «Ажурна пилка»;

- метод проектів;

- моделювання життєвих ситуацій (Додаток № 1).

Доцільним вважаю при організації навчального процесу з хімії використання різноманітних нестандартних форм проведення уроків, зокрема, навчання в грі (ділові, рольові, дидактичні ігри, інсценізації), розв’язування ситуаційних задач (технологія імітації) тощо. Розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями допомагає учням виробити власне ставлення до неї, набути досвіду шляхом гри, сприяє розвитку уяви і навичок критичного мислення, виховує спроможність знаходити і розглядати альтернативні можливості дій.

З метою підготовки учнів до самостійного життя, практичної діяльності на виробництві проводжу роботу над створенням навчально-дослідних проектів, спрямованих на розв’язання певних проблем. Це дозволяє зблизити зміст навчання з реальним життям. Зокрема, учні 10 класу виконують проект на тему «Вплив нітратів та нітритів на організм людини», учні 9 класу – проекти на тему «Кислоти в природі та у побуті», «Екотрофологія – наука про харчування». Вважаю, що якісне навчання хімії в школі неможливе без застосування хімічного експерименту. Його роль і вплив на формування хімічних знань, пізнавальних інтересів учнів і зацікавленості предметом очевидна. Підтвердити знання теорії учні можуть, самостійно виконуючи запропоновані експериментальні роботи, в яких штучно імітуються ситуації використання результатів пізнання в житті. Зокрема, при вивченні теми «Кислоти» пропоную учням виконати роботу «Одержання розчинів кислот з продуктів харчування та дослідження їх властивостей», в ході якої школярі вчаться визначати рН розчинів кислот, добутих з лимону, яблука, кефіру, щавлю, журавлини, апельсина. Знайомлячи учнів з темою «Вуглеводи» (9, 11 класи), під час добування вуглеводів та дослідження їх властивостей використовую зрізи картоплі, хліба, відвареного рису, сорокавідсотковий розчин глюкози, медпрепарат для ін’єкцій. Таким чином, поряд з традиційними дослідами, що охоплюють зміст курсу хімії, вводжу в шкільну практику експеримент з використанням речовин та препаратів побутової хімії, лікарських препаратів, харчових продуктів, що дозволяє сформувати в учнів навички грамотного поводження з речовинами у повсякденному житті.

Особливим видом творчої самостійної роботи вважаю домашні експериментальні завдання з використанням безпечних матеріали (розчин йоду, нашатирний спирт, оцтова, лимонна кислоти, питна сода, калій перманганат тощо), які планую і розробляю заздалегідь. При плануванні таких експериментів перевага надається тим, які можуть бути застосовані в повсякденному житті:

- виведення плям іржі за допомогою лимонної кислоти та кухонної солі;

- добування крохмалю з картоплі;

- чищення одягу чи речей домашнього вжитку різними розчинниками;

- зберігання харчових продуктів;

- використання питної соди як мийного засобу та розпушувача.

Експеримент ужиткового характеру сприяє створенню життєвих ситуацій, для реалізації яких учні мобілізують свої знання, уміння, певний життєвий досвід.

Важливим компонентом навчання вважаю необхідність розвитку в учнів критичного та творчого мислення Що частина вчителів робить на уроці? – Наповнює сосуд, але ж дитина, виходячи зі школи, повинна вміти отримувати нову інформацію!!! Сьогодні все більше вчителів прагне змінити практику своєї роботи, щоби сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення. Тому я прагну, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, інтерпретували за його змістом. Таке навчання сьогодні вважається найкращою практикою. Дослідження показують, що саме на активних заняттях учні засвоюють навчальний матеріал найбільш повно і з користю для себе. Цьому сприяють методи розвитку даних видів мислення, зокрема використання хімічних казок, складання сенканів, кластерів, діаграм Вена (див. дод. №2).

Метод розвитку творчого мислення «Six Thinking Hats» («Шість капелюхів мислення») є досить ефективним. Боно підкреслює, що коли людина над чимось розмірковує, вона намагається обґрунтувати свою точку зору, у процес втручаються емоції, людина намагається висунути нову ідею – і все це одночасно. Цей шлях, як правило, не призводить до ефективного вирішення проблем, ускладнює створення чогось нового. «Шість шляп мислення» – це методика, яка пропонує виконувати одну розумову дію у певний відрізок часу. Людина, «одягаючи» на себе по одному капелюху, не намагається виконати все одразу, вона вчиться у певний відрізок часу виконувати лише одну розумову дію. Всього є шість шляп мислення, кожна з яких символізує певний тип мислення:

Висновки. Глибоко переконана, що учні на уроках хімії отримають необхідні знання для розумного використання хімічних речовин, забезпечення безпеки життєдіяльності в сучасному світі, набудуть умінь діяти адекватно у певних ситуаціях і усвідомлюватимуть свою відповідальність за певну діяльність. Вдалий добір методів, прийомів і форм навчання, організація дослідницької, проблемно-пошукової та проектної навчальної діяльності сприятиме формуванню життєвої компетентності школярів, а саме:

- соціальної компетентністі: власна активність учня; забезпечення мотивації діяльності; вміння використовувати власний досвід, пізнавальна активність; співробітництво; адаптація до змін, вміння співпрацювати у команді, розв’язувати проблеми, робити вибір та приймати рішення; формування адекватної самооцінки; підвищення соціального статусу учня через розвиток здібностей адекватної самооцінки;

- комунікативна компетентність: вміння обговорювати проблеми, доводити власну точку зору, адаптуватися в мовному середовищі, адекватно ставитися до критики, вміння висловлювати власну точку зору, презентувати; розвиток культури мовлення, критичного ставлення до себе;

- інформаційна компетентність: вміння класифікувати, залучати власний досвід, вміння використовувати джерела інформації, інформаційні технології; самостійно опрацьовувати інформацію, вміння аналізувати та критично ставитися до інформації; розуміти інформацію

Додаток № 1

МОДЕЛІ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ

1. Ситуація-проблема: учні об’єднані в 4-5груп, ставлять одне одному запитання: «Про що свідчить даний факт?» (наприклад: «Чи вважаєте ви доцільною для України зміну виду сільськогосподарської хімпродукції на хімбіопродукцію»? Чи вважаєте ви доцільним використання у хімічному синтезі токсичних речовин, в тому числі бензену, та його гомологів?»).

2. Ситуація-ілюстрація: учасники гри розігрують різні ситуації, які імітують події, що виникають, наприклад, в житті без використання продукції хімічних виробників.

3. Ситуація-вправа: учням пропонується зібрати матеріали про природні джерела, з яких можна одержати нетрадиційні види палива, скориставшись засобами масової інформації та різноманітними дослідженнями.

4. Ситуація-оцінка: учні ознайомлюються з телевізійною рекламою, яка стосується йонів Са²⁺, F^- і знаходять в ній помилки (мова йде про рекламу зубних паст, дитячих харчових продуктів).

Додаток № 2

ІСТОРІЯ СУЛЬФАТНОЇ КИСЛОТИ

Вона народилася в чарівній країні з назвою Хімія, у скромній хімічній лабораторії. Її батьками були енергійний і навіть агресивний Сульфур(VI) оксид і дуже лагідна й тиха Вода. З перших днів свого життя Кислота виявила свій норовистий характер, успадкований від батька, а тому її назвали Сульфатною. Навіть з рідною матусею вона поводиться неспокійно: вредувала, починала шипіти, так сильно нервувалася, нагрівалася, що навіть закипала. А тому існує золоте правило хіміка: для розбавлення необхідно кислоту приливати невеликими порціями до води.

За характером Кислота була товариською й вступала в дружбу з усіма, кого зустрічала на шляху. Як двохосновна вона могла при настрої дружити з лугами, повністю довіряючи їм (як рівним), утворюючи середні солі або кислі

Концентрована Кислота, особливо гаряча, - сильний окисник, а тому дружба з всіма речовинами засмучувала її: Папір і Цукор вона обвуглювала і вони дуже її боялися

Друзів вона намагалася знайти серед металів, але багато які з них сторонилися її – дружба з Кислотою виявлялася для них трагічною: вони розчинялися в ній. Лише Золото було байдуже до неї, і Кислота ставилася до нього з повагою. Серед багатьох речовин Кислота знайшла справжніх друзів, які помічали її та ніколи ні з ким не плутали, це Лакмус і Метилоранж. Зустріч з нею приводила їх в захват і від радості вони змінювали своє забарвлення (Лакмус ставав яскраво червоним, а скромний Метилоранж – рожевим)

Ось так і жила Сульфатна Кислота день за днем, пізнаючи закони життя та дізнаючись, хто є хто.

Сенкан

Кислота

Розчинна, небезпечна, норовиста

Окислює, взаємодіє, обвуглює

Змінює забарвлення індикаторів

Сульфатна

Казка про Кисень і Озон

Жили були три брати: Оксиген , Кисень і Озон. Хоча в них текла одна оксигенова кров, маси їхні були різними: Кисень був важчий у два рази, а Озон – у три, відрізнялися вони кардинально! Як кажуть, кількість перейшла в нову якість.

Оксисен був атомом, два його неспарені й тому непосидючі електрони потрапляли в різноманітні історії, могли зв’язатися з усіма атомами на Землі, крім Гелію, Неону, Аргону. Утворені ними речовини Оксиди не завжди могли себе правильно вести в цивілізованому товаристві, окрім є, прямо скажемо, небезпечними типами, хоча є і приємні винятки: згадайте хоча б це миле створіння Воду.

Кисень за звичайних умов був безбарвною,без запаху речовиною, спокійним, стабільним, передбачуваним Паном газом, лише в стресовому стані Оксиген в Кисні розривали свій двоїстий союз,виривалися на свободу і окислювали аж до горіння все, що траплялося на їх шляху. Тож будьте мудрими, «не будіть у ньому звіра», ведіть себе з ним коректно і толерантно, тоді користі від Кисню буде більше, ніж школи. Та що там говорити, без нього не було б життя на Землі, адже ним дихають всі: від найменших рибок (хоча в 100 об’ємах води його розчиняється лише 3 об’єми) до людей (для цього в повітрі його аж 21%).

Озон, на відміну від Кисню, синій, нетривкий, з різким своєрідним запахом Пан газ, здатний вибухнути навіть від подиху, його псевдонім «Хімічний ніж»(гума в його атмосфері стає крихкою й легко рветься, фосфор і спирт самозаймається, барвники знебарвлюються), а всьому виною запальний характер Озону: товариство трьох Оксигенів розпадається уже за 30 хвилин, тому поведінка зневірених, одиноких, схвильованих атомів була неадекватною. Він такий собі дволикий Янус: шкідливий в атмосфері, корисний у стратосфері. Посудіть самі. У повітрі його дія протягом 10 хвилин за мізерної концентрації 0,00001% за об’ємом рівноцінна впливу 250 ренген радіації, тоді як у стратосфері він вбиває палючі смертоносні ультрафіолетові промені, чим рятує все живе на Землі. Парадоксально, та факт.

От так атоми Оксигену, сполучаючись по два й по три, утворюють речовини, завдяки яким можливе життя на Землі, не було б їх – наш світ був би зовсім іншим, і ми були б іншими, але про це іншим разом.

За казкою складається:

Діаграма Вена

Озон

синій

різкий

Кисень

безбарвний

без запаху

Газ

колір

запах

1. Сенкан

Сенкан

Газ

Безбарвний, неотруйний

Окиснює, руйнує, створює

Життєво важлива проста речовина

Кисень

Газ

Синій, токсичний

Вибухає,вбиває, захищає

Необхідна для життя речовина

Озон

Кластер(схема)

Вправа«Про що? + Що? + Як? + Навіщо?»

1) Про що ми з вами склали кластер? Про кисень і озон.

2) Що вони собою являють? Хоча і кисень, і озон складаються з атомів одного хімічного елемента Оксигену, вони є різними речовинами.

3) Як ви це поясните? Молекула озону легко розпадається на молекулу кисню й атомний кисень, який дуже енергійно реагує з речовинами.

4) Навіщо ці речовини? Озон оберігає життя на Землі, Кисень забезпечує процес дихання, без якого воно неможливе.

Список використаних джерел

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

2. Єрмаков І., Погоріла І. Феномен компетентнісно-спрямованої освіти//Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2005. – № 9–10. – С.34-38.

3. Життєва компетентність особистості/За ред. Л.В.Сохань, І.Г.Сохань, Г.М.Несен. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.

4. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики: Науково-методичний посібник / За ред.. І.Г.Єрмакова. - Запоріжжя: ХНРБЦ, 2006.

5. Зінов’єва Т. Формування ключових компетентностей учнів//Директор школи.- 2006.- №42.- С.19-21.

6. Канішевська Л. Життєва компетентність: особливості формування//Шкільний світ.- 2009. - №45.- с.2-3.

7. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти//Стратегія реформування освіти в Україні.— К.: К.І.С., 2003.— С. 13—41.

Дата____/____/_____ Клас 9 ПІБ вчителя Андрієвська Л. Г.

Урок № 25

Тема Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення. обміну.

Цілі:

- Формування ключових компетентностей:

- саморозвитку й самоосвіти — створення проблемних ситуацій, оволодіння новим навчальним матеріалом;

- інформаційної — вміння робити короткий раціональний запис, робити висновки та узагальнення.

- Формування предметних компетентностей: поглибити знання учнів про класифікацію хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій, удосконалити навички складання рівнянь хімічних реакцій; розвивати самостійність, формувати комунікативну, інформаційну, компетентність, компетенції самоосвіти і саморозвитку .

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, електрохімічний ряд напруг металів, таблиця розчинності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Девіз: Природа вчить нас, що все у світі взаємообумовлено і має свою причину.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Психологічна розминка.

Щоб ефективніше організувати нашу роботу на сьогоднішньому уроці, визначимо емоційний стан кожного з нас та цілого класу.

Для цього підніміть картку червоного кольору, якщо у вас добрий настрій; жовтого – задовільний; білого – складно сказати; синього – поганий. (На столі у дітей лежить табличка)

Визначення емоційного стану

Колір	Червоний	Жовтий	Синій	Білий
Емоційний стан	Добрий	Задовільний	Поганий	Складно сказати

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «Мікрофон».

1. Які явища називаються хімічними?

2. Що показує рівняння хімічних реакцій?

3. Які речовини називаються реагентами й продуктами реакцій?

4. Якого закону слід дотримуватись при складанні рівнянь хімічних реакцій?

5. Які ви знаєте типи хімічних реакцій?

6. Дайте визначення реакцій сполучення.

7. Дайте визначення реакції розкладу.

8. Дайте визначення реакції обміну.

9. Дайте визначення реакції заміщення.

10. Наведіть приклади реакцій з якими ви зустрічаєтесь у побуті.

ІІІ. Постановка завдань уроку.

Учитель. Хімічні реакції надзвичайно різноманітні, тому з метою кращого їх вивчення необхідна класифікація. В основу поділу реакцій на типи враховують ознаки, які відображають зовнішні зміни, а також ознаки які відображають внутрішні зміни, що відбуваються з речовинами. Найбільш умовною є класифікація за зміною числа реагентів і продуктів реакції, відома вам з попередньо вивчених тем. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо інші типи хімічних реакцій.

__________________________

Учні, користуючись підручником, з допомогою вчителя складають таблицю.

№ з/п	Ознака класифікації	Зміна або відсутність змін числа реагентів продуктів реакції
1	Зміна або відсутність змін числа реагентів продуктів реакції	Сполучення Розкладу Заміщення Обміну
2	Зміна або відсутність змін ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин	Окисно-відновні Без зміни ступеня окиснення елементів
3	Виділення або поглинання енергії в ході реакції	Екзотермічні Ендотермічні
4	Тип з одного з реагентів	Галогенування (хлорування, бромування) Гідрування (гідрогенізація) Гідратація Гідроліз Нітрування
5	Наявність каталізатора	Каталітичні Некаталітичні
6	Протікання реакцій до кінця	Оборотні Необоротні

Колективна робота.

Учитель пропонує написати рівняння реакцій, які характеризують кожен тип. У класі з гарною підготовкою це може бути самостійна робота з наступною перевіркою робіт учнями (вони міняються роботами й перевіряють їх один в одного), у класах зі слабшою підготовкою учні записують рівняння реакцій на дошці й у конспектах. Це не повинні бути рівняння реакцій які дані в підручнику, хоча при ускладнені учні можуть звертатися до підручника.

IV. Робота над гіпотезами, висловленими учнями.

Робота з підручником. Учні читають текст підручника та заповнюють таблицю «Класифікація хімічних реакцій за зміною числа вихідних та кінцевих речовин»

Тип реакції

Схема реакції

Приклад

Сполучення

А + В = АВ

2Na + Cl₂ =2 NaCl

Роз кладу

АВ = А + В

2H₂O =2 H₂ + O₂

Заміщення

АВ + С = АС + В

HCl + Na = NaCl + H₂

Обміну

АВ + СD= АD + СВ

NaOH +HCl =NaCl + H₂O

1.Тренувальні вправи

У наведених схемах розставте коефіцієнти і вкажіть ступінь окиснення елементів, що змінили його в ході реакції:

А) PCl₅= PCl₃ + Cl₂

Б) H₂SO₄ + Na = Na₂SO₄ + H₂

2.Фізкультхвилинка (музика)

3.Робота в парах (під музику)

Закінчіть рівняння реакції, вкажіть як можна більше ознак за якими можна про класифікувати дану реакцію:

А) Розклад води під впливом електричного струму;

Б) Розклад гідроген пероксиду;

В) Взаємодія сульфатної кислоти з калій гідроксидом;

Г) Згоряння фосфору.

4. Завдання «Естафета».

Виконання цього завдання можна організувати як естафету.

1.Вкажіть реакцію розкладу. Доберіть коефіцієнти в рівняннях.

K + H₂ = KH

KOH + H₂SO₄ = K₂SO₄ + H₂O

CaCO₃ = CaO + CO₂

2. Вкажіть реакцію сполучення. Доберіть коефіцієнти в рівняннях.

NaOH + P₂O₅ = Na₃PO₄ + H₂O

SO₂ + O₂ = SO₃

H₂CO₃ = CO₂+ H₂O

3. Вкажіть реакцію заміщення. Доберіть коефіцієнти в рівняннях.

CO + O₂ = CO₂

Fe₂O₃ + H₂ = Fe + H₂O

FeCl₃ + NaOH = Fe(OH)₃ + NaCl

4.Вкажіть реакцію обміну. Доберіть коефіцієнти в рівняннях.

N₂ + O₂ = NO

NaOH + HNO₃ = NaNO₃ + H₂O

NaNO₃ = NaNO₂ + O₂

5. Самостійна робота.

Учням пропонуються завдання різного рівня складності. Учні виконують завдання самостійно. Після завершення роботи кілька учнів записують свої варіанти розв’язання на дошці.

1) Наведіть по два приклади реакцій:

А) сполучення;

Б) розкладу;

В) заміщення;

Г) обміну;

2) Наведіть приклади реакцій розкладу . у результаті яких утворюються

А) прості речовини;

Б) складні речовини;

3) Як можна одержати за допомогою реакцій сполучення, заміщення й обміну:

А) цинк хлорид;

Б) кальцій карбонат;

Відповідь підтвердить рівняннями реакцій.

Завдання.

1) Допишіть рівняння реакцій, укажіть реакцію заміщення:

А) SO₃+H₂O=

Б) Fe₂O₃+H₂=

B) NaOH+H₃PO₄=

2) Допишіть рівняння реакцій, укажіть реакцію обміну:

А) Mg+HCl=

Б) Na+O₂=

B) NaOH+HNO₃

3) Допишіть рівняння реакцій, укажіть реакцію сполучення:

А) CaO+CO₂=

Б) MgO+HCl=

В) MgCO₃=

4) Допишіть рівняння реакцій, укажіть реакцію розкладу:

А) KOH+HI=

Б) Cu(OH)₂=

В) Fe+S=

VI. Обговорення гіпотез. Загальний висновок.

V. Домашнє завдання.

ü Опрацювати параграф підручника

ü Напишіть рівняння реакції згоряння метану та про класифікуйте її за всіма можливими ознаками.

ü Навести приклади реакцій, які людина використовує для одержання енергії у побуті.

Список використаних джерел :

1. Хімія.7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html)

2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти,— К.; Ірпінь, 2004,— 176 с.

3. Державний стандарт Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

4. П. П. Попель, Л. К. Крикля Хімія: Підруч. для 9 кл. загальноосвітніх навчальних закладів – Київ: ВЦ «Академія», 2017. – 240 с., іл.

5. Ярошенко О. Новицкая В. И. Задания и упражнения по химии: Учебное пособие для средних школ,— К.: Станица, 1997,— 180 с.

6. http://www.chem.asu.ru

7. http://www.nanoworld.org.ru

Дата____/____/_____ Клас 9 ПІБ вчителя Андрієвська Л. Г.

Урок № 21

Тема. Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за формулою.

Цілі:

- Формування ключових компетентностей:

- саморозвитку й самоосвіти — створення проблемних ситуацій, оволодіння новим навчальним матеріалом, уміння розв'язувати завдання;

- інформаційної — вміння робити короткий раціональний запис, робити висновки та узагальнення;

- соціально-трудової — вміння, спираючись на отримані знання, самостійно працювати, розвивати гнучкість отриманих знань;

- комунікативної — вміння працювати в парах.

- Формування предметних компетентностей: уміти прогнозувати властивості речовин залежно від виду хімічного зв'язку та типу кристалічної ґратки; дати поняття «ступінь окиснення», навчити визначати ступінь окиснення елемента за формулою; розвивати поняття електронегативність, уміти використовувати його для визначення ступеня окиснення елемента; стимулювати пізнавальну активність учнів.

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиці «Електронегативність», «Види хімічного зв'язку», роздавальний матеріал.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Девіз. Пізнаючи нескінченне – наука сама нескінченна.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Привітання учнів. Перевірка готовності до уроку

Невідомо хто, коли, але хтось сказав слова, які передаються нам і які ми передаємо нашим нащадкам: «Намагайся кожного дня знайти якийсь позитивний початок, оскільки від того настрою, з яким ти вступиш у день, залежить твій успіх».

ІІ. Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

1) Які типи зв'язків ви знаєте?

2) Який зв’язок називають ковалентним?

3) Який зв’язок називають ковалентним полярним?

4) Який зв’язок називають ковалентним неполярним?

5) Який зв’язок називають йонним?

6) Що таке електронегативність?

7) Складіть рівняння реакцій між речовинами утвореними елементами протонними числами: а) 13 і 17 ; б) 15 і 1; в) 12 і 7 ; г) 7 і 1.

8) Визначте тип хімічного зв’язку в утворених сполуках користуючись поняттям електронегативності склавши їх структурні формули.

Складаючи структурні формули ви користувались поняттям валентність.

Дати визначення поняттю валентність?

Валентністю називають число одинарних зв’язків, які атом утворює з іншими атомами в молекулі. Під числом хімічних зв’язків розуміють число спільних електронних пар. Спільні електронні пари утворюються тільки у випадку ковалентного зв’язку, тому валентність атомів можна визначити тільки в ковалентних сполуках.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

У йонних сполуках немає спільних пар електронів, тому для цих речовин поняття про валентність не можна використовувати. Для всіх сполук, незалежно від виду хімічних зв’язків, застосовується більш універсальне поняття — ступінь окиснення.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Ступінь окиснення елемента — це умовний заряд атома в речовині, обчислений із припущенням, що вона складається з іонів. Ступінь окиснення характеризує число умовно прийнятих або умовно відданих електронів. Ступінь окиснення може бути позитивним (якщо атом віддав електрони), негативним (якщо атом прийняв електрони) або дорівнювати нулю. Він позначається арабською цифрою зі знаком «плюс» або «мінус» над символом елемента.

2. Правила визначення ступеня окиснення.

1. Ступінь окиснення атомів в простій речовині дорівнює нулю.

2. Атомам деяких хімічних елементів звичайно приписують сталі ступені окиснення. Наприклад, ступінь окиснення Флуору і решти елементів галогенів в бінарних сполуках завжди дорівнює –1.

3. Металічні елементи І, ІІ, ІІІ групи головної підгрупи мають ступінь окиснення, що дорівнює № групи із знаком +.

4. Ступінь окиснення Гідрогену в більшості сполук +1, і лише в сполуках з металічними елементами він дорівнює –1.

5. Ступінь окиснення Оксигену в більшості сполук –2, і лише в деяких сполуках йому приписують ступінь окиснення –1 (, або +2 ().

6. Ступінь окиснення атома металу побічної підгрупи в сполуках позитивний і чисельно дорівнює його валентності.

7. Сума ступенів окиснення всіх атомів у сполуці дорівнює нулю.

8. Ступені окиснення можна визначати не тільки в бінарних сполуках, але й у тих, що містять три і більше атомів. Правила ті ж самі. У тринарних сполуках ступінь окиснення основного елемента позитивний і визначається з врахуванням принципу електронейтральності сполуки (п. 7).

Приклади: +1 +5 -2 +1 +6 -2

HNO₃ H₂ SO₄

(+1) + х +(-2)*3 = 0

х = 6 – 1

х = 5

(+1) + х +(-2)*4 = 0

х = 8 – 2

х = 6

9. Атоми багатьох хімічних елементів виявляють змінні ступені окиснення.

Користуючись наведеними правилами, визначимо ступені окиснення хімічних елементів у сполуках:

H₂, LiCl, AgNO₃, KH, HNO₃, O₂, BaCl₂, Mg, Al₂S₃, SO₂, Al, BaH₂, HI, Cu₂O, CO₂, CO, HCl, N₂, AlI₃, FeSO₄, Na₂CO₃, H₂SO₄, Zn(NO₃), Al₂(SO₄)₃, Ca₃(PO₄)₂.

V. Узагальнення та систематизація знань

Учні діляться на чотири команди.

Прийом «Тест-ранжування»

Учням пропонують перелік об’єктів контролю, які повинні бути розташовані в певній послідовності.

Розташуйте на дошці речовини в порядку збільшення ступеня окиснення Нітрогену:

І команда: N₂O, NO₂ , НNO₃, N₂

Розташуйте речовини в порядку збільшення ступеня окиснення Хрому:

ІІ команда: Cr₂O₃ , K₂Cr₂O₇ , CrCl₂ , Cr

Розташуйте речовини в порядку збільшення ступеня окиснення Хлору:

ІІІ команда: NaClO₃ , Cl₂O , Cl₂O₇, Cl₂

Розташуйте речовини в порядку збільшення ступеня окиснення Мангану:

IV команда: KMnO₄ , MnO₂ , MnO, Mn₂O₅

Прийом «Вибери мене»

Виберіть формули у яких ступінь окиснення сполученого з Оксисеном елемента найнища і найвища?

CO₂, SO₃, Al₂O₃, Na₂O, N₂O_5,Cl₂O₇

Прийом «Хрестики-нулики»

I команда: Обрати лінію, яка сполучає формули сполук, що мають ступінь окиснення+1.

SO₂	BaO	H₂O
Na₂O	CO₂	K₂O
Fe₂O₃	Al₂O₃	Cu₂O

ІІ команда: Шляхом до виграшу є оксиди з ступенем окиснення елемента +4.

SO₂	BaO	CuO
N₂O	SiO₂	H₂O
PbO₂	V₂O₅	CO₂

IІІ команда: Обрати лінію, яка сполучає формули сполук, що мають ступінь окиснення+3.

SO₂	BaO	H₂O
Na₂O	CO₂	K₂O
Fe₂O₃	Al₂O₃	Cr₂O₃

ІV команда: Шляхом до виграшу є оксиди з ступенем окиснення елемента +2.

SO₂	BaO	CuO
N₂O	CaO	H₂O
PbO₂	MgO	CO₂

Прийом «Логічні квадрати»

Знайдіть у логічних квадратах місце таким речовинам: CaO, CO₂, H₂O, N₂O₃. Поясніть відповідь.

Al₂O₃	Fe₂O₃
Cl₂O₃

BaO	MgO
CO

SO₂	MnO₂
NO₂

N₂O	K₂O
Cl₂O

Прийом «Хімічна естафета»

1. На столі розкладені карточки з формулами сполук по кількості учнів в команді. Учні, змінюючи один одного, беруть карточку, записують хімічну формулу на дошці і визначають ступінь окиснення елементів.

Fe₂O₃	Na₂O	K₂O
Cu₂O	Al₂O₃	CO₂
SO₂	BaO	H₂O
H₂SO₄	H₃PO₄	H₂SO₃
NaOH	KOH	LiOH
Ba(OH)₂	Al(OH)₃	Fe(OH)₂
Na₃PO₄	Na₂SO₄	K₂CO₃
BaI₂	MgS	BaCl₂

Завдання.

1) Випишіть окремо сполуки із ковалентним неполярним, ковалентним полярним та іонним зв'язком: F₂, Н₂0, FeCl₃, 0₂, А1₄С₃, NH₃, С0₂, N₂, Са₃Р₂.

2) Визначте ступінь окиснення кожного елемента в сполуках: KCl, КМп0₄, К₂Сг₂O₇

3) Визначте ступені окиснення:

а) Оксигену в сполуках: OF₂, 0₂, 0₃, Н₂0₂, Н₂0, С0₂;

б) Мангану в сполуках: Мп, МпО, Мп0₂, К₂Мп0₄, КМп0₄, Мп₂0₇.

4) Напишіть схеми будови електронної оболонки атома Хлору, що перебуває в ступені окиснення -1, 0, +1, +3, +5, +7.

5) Елемент у ступені окиснення +2 має таку саму будову електронної оболонки, як і атом Неону. Визначте елемент.

VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання результатів уроку

1. Що нового дізналися на уроці?

2. Яких навичок набули?

3. Що запам’ятали?

4. Що викликало труднощі?

VІI. Домашнє завдання

1. Вивчити записи в зошиті.

2. Виконати завдання за умовою в зошиті.

Список використаних джерел :

6. http://www.chem.asu.ru

7. http://www.nanoworld.org.ru

Дата____/____/_____ Клас 9 ПІБ вчителя Андрієвська Л. Г.

Урок № 22

Тема. Складання формул сполук за відомими ступеня окиснення атомів елементів.

Цілі:

- Формування ключових компетентностей:

- саморозвитку й самоосвіти — створення проблемних ситуацій, уміння розв'язувати завдання;

- інформаційної — відпрацювання вмінь робити висновки та узагальнення;

- комунікативної — вміння працювати в групі.

- Формування предметних компетентностей: закріпити поняття «ступінь окиснення», вміти визначати ступінь окиснення елемента за формулою; розвивати поняття електронегативність, уміти використовувати його для визначення ступеня окиснення елемента та складання формул; навчитися складати формули сполук за відомими ступенями окиснення атомів елементів; відпрацювати навички та вміння визначати ступені окиснення в сполуках з ковалентним і йонним зв'язком; розвивати поняття «ступінь окиснення»; привчати школярів відповідально ставитися до виконання завдань, бути уважними, не відволікатися від основної роботи; формувати в них розуміння того, що результативність роботи залежить від зусиль, вкладених у неї, набутих знань та вмінь.

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиці «Електронегативність», роздавальний матеріал.

Тип уроку: урок закріплення нового матеріалу

Девіз. Думати й діяти, діяти й думати – ось мета нашої мудрості. Й. Гете

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Хай не псується Ваш настрій ніколи ,

З радістю завжди ступайте до школи,

Хай Вам всміхаються діти щодня!

Доброго ранку, доброго дня

Психологічний настрій учнів на продуктивну роботу.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом «Хімічна розминка» (Учні виконують завдання самостійно)

І варіант

Запишіть електронну формулу атома та йона Натрію. Зробіть висновок про ступінь окиснення його у сполуках. Наведіть приклади.

ІІ варіант

Запишіть електронну формулу атома та йона Сульфуру. Зробіть висновок про ступінь окиснення його у сполуках. Наведіть приклади.

ІІІ варіант

Запишіть електронну формулу атома та йона Фосфору. Зробіть висновок про ступінь окиснення його у сполуках. Наведіть приклади.

ІІІ. Основна частина уроку

1. Складання формул за ступенями окиснення елементів .

Повторюємо на декількох прикладах порядок складання формул.

Наприклад: скласти формули кальцій нітриду, алюміній сульфіду, натрій фосфіду.

Кальцій нітрид Кальцій - у другій групі - ступінь окиснення +2

Нітроген більш електронегативний, знаходиться у V групі, його ступінь окиснення розраховується 8 - № групи = -3

+2 -3 Cпільне кратне = 6

Сa₃ N₂

Отже, індекси у формулі будуть відповідно 3 і 2.

Алюміній сульфід Алюміній – у третій групі = +3

Сульфур – 8 - № групи 6 = - 2

+3 -2

Al₂ S₃

Аналогічно складаємо формулу натрій фосфіду.

2.Робота в групах

Завдання групам.

І група

1. Сульфур утворює хімічні сполуки з Калієм, Гідрогеном, Оксигеном, Бромом, Карбоном. Складіть формули цих сполук за їх ступенями окиснення. ( підказка – не забувайте про електронегативність)

2. Визначте ступені окиснення елементів в сполуках: SO₂ , SO₃ , H₂SO₃ ,

Na₂ SO₄ , Cu₂S , Mn₂ S₃, NaH , H₂O₂ , CS₂

3. Задача.

Яку масу кальцій нітриду можна отримати при взаємодії 12 г кальцію з азотом? ( згадайте формулу азоту, пам’ятаючи , що це газ)

ІІ група

1. Фосфор утворює хімічні сполуки з Натрієм, Кальцієм, Гідрогеном, Оксигеном, Хлором, Сульфуром. Складіть формули цих сполук за їх ступенями окиснення. ( підказка – не забувайте про електронегативність)

2. Визначте ступені окиснення елементів в сполуках: СO₂ , СO , H₂SO₄ ,

Na₂ SO₃ , Cu₂S , Аl₂ S₃, СaH₂ , H₂O , CаСО₃.

3. Задача.

4. Яку масу калій сульфіду можна отримати при взаємодії 20 г калію з сіркою?

VII. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Роблю висновок»

VIII. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф.

Список використаних джерел :

6. http://www.chem.asu.ru

7. http://www.nanoworld.org.ru

Блог вчителя хімії Андрієвської Людмили Грирогівни

Опис досвіду роботи

Немає коментарів:

Дописати коментар